- тенденція
- [теинде/н'ц'ійа]
-йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
тенденційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
тенденційність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
тенденційно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
тенденційний — а, е. 1) Який характеризується послідовним проведенням певних ідей; ідейно спрямований. || Який створює ідейно спрямовані твори. 2) Упереджений, необ єктивний. Тенденційний підхід. || Який має яскраво визначене спрямування … Український тлумачний словник
тенденційність — ності, ж. 1) Наявність певної ідеї, тенденції в художньому, публіцистичному й т. ін. творі; ідейна спрямованість. 2) Упередженість, необ єктивність … Український тлумачний словник
тенденційно — Присл. до тенденційний 2) … Український тлумачний словник
тенденціозний — а, е. Те саме, що тенденційний 2) … Український тлумачний словник
тенденціозно — Присл. до тенденціозний … Український тлумачний словник
тенденція — ї, ж. 1) Напрям розвитку чого небудь. 2) Прагнення, намір, властиві кому , чому небудь. || Потяг, схильність до чогось. 3) Провідна думка, ідея художнього, наукового й т. ін. твору; ідейне спрямування. 4) Упереджена думка, ідея, теза, що не… … Український тлумачний словник
тенденція — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови